Душа людини... Як мало і як багато їй потрібно для рівноваги і спокою. І як кожна віруюча людина ми переймаємося про майбутнє нашої душі. І як каже народна приказна „Милорердя й доброта, душі до раю поверта”. Тож будьмо милосердними до тих, кому важче ніж вам з нами.

Як маєш ти достаток – поділись

Із старцем, сиротою, інвалідом

Неполишай на потім, на колись

Коли вже станеш сам без силим дідом

Ну що тобі копійка та заважить

Чи обідніє даючи рука

В пустелі порятуй того, хто спражить,

Хто до глибин душіт твоїх гука

Доброта й милосердя єднають сердця,

Зігрівают всі душі й підносять,

В них немає конкретного і світі лиця

Вони милості й жалю не просять.

Це ж тобі бо не хліб, не пухкий коровай,

Нерозділиш на кусні для друзів

В свою душу частіше ти друже вспускай

То не будеш у пеклі в прислузі

Добро і милосердя єднають серця і душі, а ще серця єднає любов.