Мова моя українська

                                               Батьківська, материнська

                                Рідна мені до болю.

                                Дужий я із тобою!

                                                                  В. Бичко

  Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

У 1928 році, у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова посіла третє місце (після французької та перської).

Мова рідна – з пісні та любові.

Це народ мій виховав таку.

         Сотні літ несла вінець терновий.

Птахом билась в клітці на замку.

         Та в Парижі, з конкурсу Гордо вийшла в лавровім вінку.

 Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ  по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Наприклад, Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, знадливий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато інших. Леся Українка залишила нам у спадок промінь, а її мати – Олена Пчілка – дала життя словам мистецтво, переможець, променистий, палкий та ін. Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися без таких слів, як отвір, привид, свідоцтво, чинник, однак усі вони з'явилися завдяки Івану Франку.

    Ми, українці, пишаємося нашою милозвучною, багатою мовою. Рідна мова налічує понад 300 тисяч слів, за допомогою яких можна висловлювати найрізноманітніші думки, почуття. Усі слова зібрані й записані в спеціальні книги, які називаються словниками. Це – справжні скарбниці мовного багатства, народної мудрості; це – результат роботи багатьох учених-мовознавців. Кожна освічена людина користується словниками. Адже правильно і красиво розмовляти - перша ознака культури. Звичайно, наша мова стала такою багатою й розвиненою не одразу. Розвивалася наука, культура, техніка, з’являлися нові слова. Не завжди в нашій мові існували, скажімо, слова: лунохід, марсохід, телевізор, ракета, Інтернет. Ці слова з’явилися порівняно не так давно. Тим часом деякі слова поступово зникли з ужитку. Наприклад, кріпак, жандарм, цеберка – тепер вживаються тільки в художніх творах.Яких тільки гонінь не зазнала наша мова за свою історію:

- 1720 рік – російський цар заборонив друкувати книги українською мовою.

- 1769 рік – видано розпорядження церкви про вилучення українських букварів та українських церковних книг.

 - 1775 рік – зруйновано українські школи при канцеляріях.

- 182 рік – закрито українські школи, які безкоштовно організовували українські діячі.

 - 1863 рік – указ Валуєва про заборону видання книг українською мовою.

- 1914 рік – російський цар забороняє українську пресу – газети та журнали.

 - 1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння української.

 - 1989 рік – видано постанову, яка закріпила російську мову, як офіційну, тому українську було відсунуто на дальній план.

В землі віки лежала мово

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

 Навік пройшла пора безславна,

 Цвіти і сяй, моя державна!